Симптоми
Ознаки дивертикуліту можуть з’явитися раптово або розвиватися поступово протягом кількох днів. До основних симптомів належать:
- Біль у животі: Зазвичай постійний і досить сильний. У більшості випадків біль локалізується в нижній лівій частині живота, однак іноді може відчуватися і справа.
- Підвищення температури тіла (гарячка) та озноб.
- Зміни в роботі кишечника: Найчастіше це запор, рідше – діарея.
- Нудота та блювання.
- Чутливість живота під час дотику або натискання.
Причини
Безпосередньою причиною дивертикуліту є пошкодження (мікропорив) стінки дивертикулу, що призводить до запалення та розмноження бактерій.
Хоча точний механізм утворення самих дивертикулів до кінця не вивчений, лікарі виділяють низку факторів ризику, які сприяють розвитку хвороби:
- Вік: Ризик стрімко зростає після 40 років.
- Дефіцит клітковини у раціоні: Харчування з низьким вмістом харчових волокон і високим вмістом рафінованих вуглеводів та червоного м’яса сприяє утворенню твердих калових мас і підвищує тиск у кишківнику.
- Малорухливий спосіб життя: Відсутність фізичної активності погіршує перистальтику.
- Ожиріння.
- Куріння: Курці мають вищий ризик розвитку ускладненого дивертикуліту.
- Медикаменти: Регулярний прийом деяких ліків (зокрема, нестероїдних протизапальних препаратів, таких як ібупрофен, а також стероїдів та опіоїдів).
Діагностика
Оскільки симптоми дивертикуліту схожі на інші захворювання черевної порожнини (наприклад, апендицит або синдром подразненого кишечника), для точного діагнозу потрібне обстеження:
- Огляд лікаря: Пальпація живота для виявлення ділянок найбільшої чутливості.
- Аналізи крові: Загальний аналіз крові допомагає виявити підвищений рівень лейкоцитів, що вказує на запалення або інфекцію.
- Комп’ютерна томографія (КТ): Це «золотий стандарт» для діагностики дивертикуліту. КТ черевної порожнини та тазу дозволяє візуалізувати запалені дивертикули та оцінити ступінь ускладнень.
Важливе зауваження: Під час гострого нападу колоноскопію зазвичай не проводять через ризик пошкодження запаленої кишки. Її призначають через кілька тижнів після одужання для виключення інших патологій (наприклад, раку товстої кишки).
Лікування
Вибір методу лікування залежить від тяжкості симптомів та наявності ускладнень.
